Правила маніпуляції за активними точками засновані на уявленні про “життєву” енергію, яка називається у різних народів “чи”, “ки”, “Прана”, про її рух по невидимих і не визначених до цього часу каналах, меридіанах, лініях. Усього налічується 12 парних і 2 непарних основних (“класичних”) меридіана, 15 вторинних (колатеральні лінії або лопункти), 8 “чудесних”, з яких 2 є заднім і переднім серединними меридіанами. Життєва енергія циркулює з одного каналу (меридіана) до іншого. Це можна порівняти зі стрілкою годинника, яка регулярно переходить від однієї цифри до іншої.
Коли кожен канал регулярно отримує необхідне “живлення”, це картина здоров’я, врівноваженості в організмі. При захворюванні людини порушується порядок “припливів” життєвої енергії – при надлишку її в певній ділянці, органі, в іншій частині тіла спостерігається її нестача, виснаження. Теорія ця – досить тендітна, але вона стикається з біоритмами, існування яких доведено, та їх розраховують, екстраполюючи у часі.
Відповідно до давньосхідних уявлень все в природі поділяється на негативну “інь” і позитивну “ян” частини. “Інь” – це негативний, материнський початок, властивий всьому пасивному, холодному, темному, сприйнятливому, потайливому, мінливому, хмарному. У природі – це місяць, ніч, а в людини – внутрішня поверхня тіла, нижня частина та права половина його. Настрій знижений, обличчя бліде, запалі тьмяні очі, слабка мова, тиха, повільна, хрипкий кашель, відсутність апетиту, рідкий стілець, звичка до гарячої їжі, постійні болі ниючого характеру, похолодання кінцівок, дихання тихе, поверхневе, прискорене.
“Ян” – це чоловіче начало, позитивна сила; йому характерно рух, людина сильний, активний, швидкий. У природі – це небо, сонце, день, у людини – зовнішня поверхня тіла, верхня його частина та ліва половина. При захворюванні – це висока температура тіла, сеча темного кольору, запори, підвищена пітливість, особливо вдень, звичка до холодної їжі, підвищений апетит, біль голови з ознобом, гарячі на дотик кінцівки, почервоніння деяких частин тіла, судоми, мова активна, шумне дихання , глибоке, рідкісне, голос грубий, гучний, настрій бадьоріше. Мабуть, залежно від точного діагнозу, застосовуючи методику точкового масажу, можна отримати добрий ефект.
Захворювання виникає тоді, коли з якоїсь причини слабшає або порушується потік життєвої енергії, який можна порівняти з потоком води в зігнутому шланзі. Не слід забувати, що “життєві точки” не мають анатомічного субстрату. Вони не обов’язково знаходяться поблизу ураженого органу. У зв’язку з цим хворі часто дивуються з того ефекту у відповідному органі, системі, який виникає при впливі на точки, що знаходяться на віддалених від них частинах тіла.
